Історія школи
Перші поселенці і господарство
В кінці XVII і на початку XVIII ст. на Україні посилюється визвольний рух проти гнобителів-поміщиків. Нестерпний гніт українських поміщиків приводив до заворушень серед селян-кріпаків. Ці заворушення перетворились у великі повстання на Правобережній Україні, які поступово перекидались і на Лівобережну Україну. В цей період збільшилась кількість поселень українського народу, збільшилась кількість втікачів від поміщиків, які шукали вільні землі на Дону і Дніпрі. Ці переселенці і втікачі створювали нові поселення по Дніпру та його притоках - Ворсклі, Самарі та в інших місцях масової втечі селян являлись однією з форм протесту проти феодально-кріпосницького гніту.
Таким поселенням являється село Новоселівка, яке розташоване на берегах притоки Дніпра, - Самари. Перші поселенці Новоселівки з'явились десь близько 1710 р. Поселення з'явилося біля річки Самари на просторах піщаних ґрунтів, які не були зайняті поміщиками-кріпосниками. Навколо поселення розкинувся дубовий ліс та чагарники, а береги річки заросли очеретом. Зручні водойми для риболовлі та ліси навколо поселення назавжди затримали втікачів та поселенців, які знайшли собі вільні простори та зручні шляхи зв'язків з іншими населеними пунктами. Населений пункт, який розташований на піщаних землях біля річки Самари, за 2 км. Від міста Новомосковська, і став називатись Новоселівка. Ця назва населеного пункту ніколи не мінялась.
В надзвичайно важких умовах жило населення села Новоселівка, працюючи на поміщиків-кріпосників. Після реформи 1861 р. населення було звільнено від кріпацтва, але їхній економічний стан не покращився, порівнюючи з дореформеним часом. Землі, які розкинулись навколо села, залишились в руках поміщиків.
Переджовтневий період
До Жовтневої революції село Новоселівка з населенням до 2 тисяч чоловік мало лише 391 десятину надільної землі. За дорогу ціну, 10-15 карбованців за десятину, община орендувала землю в поміщиків Волоцьких, Хреннікових та Сфалових, які мали по кілька тисяч десятин. Більшість селян, щоб сплатити орендну плату поміщикові за землю змушені були йти працювати в наймах. Вся молодь села і навіть діти йшли на заробітки до поміщиків та німців колоністів, які займалися землеробством та скотарством. Тяжкі умови праці були для наймитів. Робочий день тривав 16-18 годин. Тяжка праця, погане харчування, антисанітарний стан житлових приміщень, відсутність техніки безпеки — часто призводили до захворювань, каліцтва і навіть смерті наймитів. Про виплату допомоги при захворюванні чи каліцтві наймита не було й мови. Таке становище було жителів села Новоселівка.
Жовтнева революція і громадянська війна
З великою радістю зустріло населення села Новоселівки звістку про Жовтневу революцію в Петрограді, а ще з більшою радістю і духовним піднесенням зустріли вони звістку про встановлення Радянської влади на Україні в кінці 1917 році. Радянська влада передала населенню Новоселівки більше чотирьох тисяч десятин землі, яку було відібрано в поміщиків. Біднота з рук Радянської влади безкоштовно одержала сільськогосподарський інвентар, тяглову силу, зерно для харчування та посіву. Все майно, конфісковане у поміщиків було роздане селянам-біднякам. Поміщицькі землі, які знаходились навколо села Новоселівки теж були віддані у руки селян цього села.
Весною 1918 року стало відомо, що за згодою буржуазної Центральної Ради на Україну йдуть австро-німецькі війська для повалення Радянської влади. Настали тяжкі дні для людей , які нещодавно скинули гніт поміщиків та експлуататорів-колоністів. По всій Україні розпочався масовий рух на захист молодої Радянської влади. Робітники й селяни добровільно йшли до лав Червоної Армії, створювались партизанські загони. Для боротьби з ворогами Радянської влади в Новоселівці було створено загін Червоної Гвардії в кількості 20 чоловік. Загін в повному складі приєднався в місті Павлограді до інших загонів Червоної Гвардії. Новоселівці героїчно боролися на фронтах громадянської війни з ворогами Радянської влади. В кінці березня 1918 року в селі Новоселівка з'явились гайдамаки , а за ними прийшли австро-німецькі окупанти. Разом з ними з'явились і поміщики, вигнані хвилею Жовтневої революції. Почалась жорстока розправа з членами сільської Ради та сім'ями червоногвардійців. Багато було спалено будинків та пограбовано майна активних учасників боротьби за владу Рад.
Але не довго панували окупанти на Україні. Восени 1918 року почалося загальне народне повстання. На заклик ЦК Комуністичної
